…І з'явилася у світ нова королева, і пролилися річки крові, і війська йшли в битву не щоб боротися, а щоб помирати, проте лорди-скаслои, давні правителі, все ж таки були повалені. І настали нові дні, дні спокою.

Чи надовго?

Бо щось грізне дрімає в лісовій глушині, зловісний Терновий король, і легенди свідчать, що, прокинувшись, він розірве саме небо. І супутниками його будуть терни, гнилизна і розпад - і мантикори, і страшні грефіни. Дерева, сама земля вже відчувають наближення кінця.

І цього разу немає героя, який може врятувати світ. Немає чарівного меча, який би вбив зло, оскільки і зла як такого немає. Є лише пішаки, що пересуваються величезною дошкою. І випадки, що діють з волі. І вмираючі. Хоча результат більшості битв вирішують якраз незначні постаті.