«На перший погляд — звичайна велика контора, неохайна, як тисячі сучасних капіталістичних контор. Сейфи, картотеки, телефони, диктофон тощо. Праворуч (від акторів) вхід із приймальні; ліворуч першому плані двері до кабінету директора; на другому плані ще одні двері. У глибині, праворуч, книжкова полиця; зліва важкі завіси (пізніше, коли завіси розсунуться, ми побачимо, що за ними гардеробна, завалена екзотичними костюмами; там стоїть столик із дзеркалом, освітлений збоку, як у акторській вбиральні). Канцелярська обстановка порушується розкиданими там і там фантастичними предметами: рибальськими мережами, масками, манекенами без голів, але з плащами на «плечах», кольоровими географічними картами неіснуючих країн — химерною сумішшю, характерною для аукціонів та антикварних крамниць. На видному місці портрет сивобородого старця з довгим білим волоссям та доброю усмішкою. Обличчя чи то артиста, чи то апостола. Це доктор Аріель…» Переклад: Наталія Трауберг