Я розповім давню повість. Повість про ворожнечу та ненависть, дружбу та зраду, в якій я з волі безсмертних богів став не лише свідком, а й учасником. І до цього дня, коли я торкаюся рукою струн, звуки арфи пробуджують у мені забуте минуле. І знову відчуваю я крижаний подих смерті, як того кривавого дня, коли багато хто з тих, кого я знав, пішов у Вальхаллу. І чую я наростаючий грізний гул битви, і воїни падають на витоптаний ногами сніг, і струмками ллється кров…