Легенди про людей-вовків існують у віруваннях майже всіх народів і культур. Терор перед перевертнями досяг апогею в пізньому Середньовіччі, коли Крамер у Malleus Maleficarum (Молот відьом) пов’язав цих створінь з релігійною єрессю, сатанізмом і чаклунством.  Він описав перетворення людини-вовка як результат зловмисного чаклунства та представив зміну форми як звичайну демонічну практику.  У дослідженні Берінга-Гоулда про перевертнів вдалося стиснути величезний проміжок історичного матеріалу у своїй роботі. Книга є цінною для науковців, тих, хто цікавиться фольклором, і всіх, хто хоче дізнатися більше про окультизм.