«Протягом цілого дня я уявляв, що збожеволію, і був навіть задоволений цією думкою, тому що тоді в мене було б все, що я хотів», — вигукує натхненний Оскар Шлеммер, один із професорів легендарного Баухауса, після відвідування колекції мистецтва психіатричних пацієнтів у Гейдельберзі. В епоху авангарду маргінальність, аутсайдерство, божевілля, дивність, алогізм стають новими об'єктами бажання. Криза канону класичної естетики призвела до того, що нові течії в мистецтві стали включати в свій метанарратив творчість аутсайдерів, що не помічалася раніше. Чому твори душевнохворих, соціальних маргіналів і візіонерів перетворилися на значні мистецькі феномени? Як тексти та твори художників авангарду розширили розуміння меж мистецтва? Мистецтвознавець Ганна Суворова у своїй книзі досліджує етапи цього процесу. Спочатку експресіоністи використовували аутсайдерські мотиви та образи, потім апеляції сюрреалістів до алогізму та ідей «божевілля» призвели до відмови від стигматизації душевної хвороби, а потім, нарешті, інституційні практики, від арбрюту і діяльності Жана Дюбюфе. легітимували «дивне мистецтво». Анна Суворова – історик мистецтва та культуролог, доктор мистецтвознавства, доцент Російського державного педагогічного університету ім. А. І. Герцена та Національного дослідницького університету «Вища школа економіки».