Насправді його звуть Брендон (що більше личить благородному походженню), але домашня прізвисько Антон — так господарям простіше його кликати. Вони ще й свисток завели — думають, то він швидше їх почує. І віддали його до собачої школи, щоб підкорявся командам — навіть найдурнішим. А кішка може робити все, що їй хочеться! Навіщо вони взагалі її тримають? Собаці цього не зрозуміти. Та й хто зрозуміє цих людей! Вони уявляють себе найголовнішими, але з знають елементарних речей. Навіть того, що кішці у кріслі не місце. Або що собака має пахнути собакою. Або що немає нічого смачнішого за туфель з козлячої шкіри. Чому ж тоді всі собаки й досі не розбіглися? Та тому, що на людей, коли ви їх надресували, цілком можна покластися: вони завжди вас нагодують і навіть можуть стати справжніми друзями. Автор цієї книги Ютта Ріхтер — один із найвідоміших сучасних дитячих письменників Німеччини. Вона живе у замку Вестервінкель разом зі своїм псом і пише книжки для дітей та підлітків. Книги Ріхтер були відзначені безліччю літературних нагород, таких як Німецька дитяча літературна премія та Католицька дитячо-юнацька книжкова премія. Ріхтер також була номінована на премію Астрід Ліндгрен, найважливішу нагороду у світі дитячої літератури. «Я лише собака» — друга книга Ютти Ріхтер, що вийшла російською мовою. Раніше у видавництві «КомпасГід» було опубліковано «Щуче літо».