Росія вступила 1995 року по коліно в крові. Ми піднімали келихи з шампанським і бажали один одному щастя, а у Грозному в цей час вмирали люди. Вмирали наші хлопчики, які виросли, до речі, в новій «демократичній» Росії, отримуючи у свій дев'ятнадцятий, двадцятий Новий Рік замість подарунків — свинець. тиражують на екрани всього світу. А на наших – жарти, танці, пісні та тости. І немає більше сил, дивитися на це. Бачити обличчя бездарного полководця, який послав на смерть сотні та сотні людей. Слухати мекання спікерів щодо недосконалості Конституції, глибокодумні роздуми політиків на тему: «Звичайно трагедія. Але...»Тужно ловити з екрану благочестивий погляд Патріарха Московського і всієї Русі, який провіщає про відновлення Храму...