«Сільвія. Повторюю: з якого дива втручатися в чужі справи? Навіщо говорити за мене про мої почуття? Лізетта. Адже я думала, що в цьому випадку почуття у вас такі самі, як і у всіх. Батюшка ваш питає мене, чи ви схильні до заміжжя, чи будете ви раді, якщо він видасть вас заміж. Я відповідаю: "Так". Це сталося якось само собою. Крім вас, на всьому світі, мабуть, не знайдеться дівчини, якій це «так» виявилося б не до вподоби. Тут «ні» прямо-таки неприродно…»