Незадовго до своєї смерті сліпий Адріан Борлсовер опанував мистецтво автоматичного листа, і ті записи, які вела його рука, здавалося, були адресовані його племіннику, Юстасу. Коли дядько Адріан помер, його права рука, використовуючи «письменницький досвід», підробила прохання старого: рука, після його смерті, мала бути відправлена Юстасу. Обдуривши таким чином Юстаса, тварюка, що вселилася в руку — заблукала сутність або чийсь дух — не без задоволення каталася по поруччях. Але вона відрізнялася і підвищеною мстивістю, і зрештою — зарізана, спалена, але все-таки жива, їй набридає грати з ним…