Так починалися чи не всі найдраматичніші, найшаленіші історії про кохання. Російський самодержець Павло I на балу звернув увагу на дочку московського сенатора Анну Лопухіну... І весь світ для нього раптом миттєво перетворився. Куди поділися імператорська незворушність, стриманість і самовладання? Недозволяючі почуття ринули, як цунамі, змивши в туманну далечінь нескінченні турботи та тривоги про долю Росії. Вмить охолодів колись палкий інтерес до фаворитки Нелідової. У серці государя тепер була тільки вона, юне, божественне створіння, і вона залишалася там до страшної смерті Павла I. До цього дня з полотен художників, що писали портрети Лопухіної, дивиться на нас чарівна молода жінка з великими темними очима, які ніби кажуть: «Я була народжена для тихого сімейного життя, але, на жаль, вийшло зовсім інакше…»