«Сучасна епоха нашого духовного і морального існування знову висунула на перший план питання релігійного життя, і ми, німці, з повним правом можемо звеличувати її за це, хоча б в інших відносинах ми і вважали багато чого в ній вартим лише засудження і не знаходили б особливу насолоду жити в цю епоху. На якій би точці зору ми не стояли, – бажаючи винести цілком справедливе рішення, ми, безперечно, повинні визнати, що серед наших сучасників лише дуже мало хто належать до розряду хулітелів…»