Для богів світ — лише ігрове поле, смертні — не більше ніж пішаки. І коли хтось із небожителів починає велику гру, світ змінюється до невпізнання. Однак часом і пішак доходить до останньої лінії, а людина — до останньої межі, за якою в ньому залишається мало людської. І тепер уже не тільки від примх богів, а й від нього, сина вождя невеликого гірського племені, залежить, яким стане світ. Насміхаючись з ворога, він назвався Кришталевим Принцем. Долі жарт сподобався...