Я нарешті пробрався в центр аномалії, хоча разок встиг гарненько злякатися, коли поряд одночасно спрацювали одразу дві потужні 'плазми'. Захисні артефакти на поясі впоралися з небезпекою, відбивши страшний жар і розсіявши вибуховий удар повітря. Тут на маленькому острівці безпеки нарешті можна зітхнути і трохи розслабитися, лише азарт поспішає перевірити, заради чого я сюди вліз. І ось на твердій землі поряд зі мною повільно протаює невідомий детектору артефакт у вигляді великої стиглої вишні. З'являється він лише на коротку мить і знову зникає, незважаючи на активну дію режиму "проявки" мого детектора з максимальною потужністю. Тільки коли я підійшов до нього впритул і майже наступив на нього, він нарешті повністю відкрився погляду, потрапивши в моє енергетичне поле. Усередині нього ліниво переливається всіма кольорами веселки аномальна енергія. Інтуїція говорить про виняткову корисність цього артефакту, піддавшись її голосу, беру його в руку і просовую під одяг у районі грудей. З черговим 'зітханням Зони' він вбирається в моє тіло без особливих відчуттів.