У книзі, яку Ви тримаєте, про фізику розказано по-новому. Новий підхід, який можна назвати енергетичним, уникає проблем звичайного викладання фізики. У класичному викладанні фізики видно дві проблеми. По-перше, склалася вікова традиція викладати фізику не як систему сучасних знань про різні види енергії, а як історію окремих спостережень та відкриттів, які не завжди пов'язані між собою. Друга проблема випливає з першої – надмірність термінів. Взяти хоч би електрику. Електрику вивчали Ампер, Фарадей, Ом та інші видатні вчені. Разом з їхніми відкриттями у фізику увійшли такі поняття, як електрорушійна сила, різниця потенціалів, напруга та інші авторські терміни. Зрозуміло, ми маємо шанувати внесок геніїв у науку. Але з погляду сучасної фізики йдеться про одну і ту ж величину, що вимірюється у вольтах. Чому сучасні автори досі вдають, що школяр XXI століття не дивиться телевізор, не знає комп'ютер? Розділ «Електрика» традиційно починають із розповіді про стародавніх греків, які полірували бурштин ганчірочкою та отримували при цьому електричні іскри. Так, сто років тому це було новиною для робітника, прийнятого без іспитів на робітфак. Але це нецікаво сучасному школяру, який грає на електрогітарі і сам збирає підсилювач. Пропонований курс фізики заснований на понятті енергії, оскільки головним завданням фізики є пошук нових видів енергії. Усі згодні, що енергія не є вектором. Отже, під час виведення рівнянь можна обійтися без векторної алгебри. Це робить фізику більш зрозумілою, тому що звичайна алгебра набагато простіша за векторну.