Його звуть Ройал, але він зовсім не прекрасний принц. Він взагалі до принців стосунку не має, хоча, напевно, можна сказати, що колись я його любила. Він найкращий друг мого старшого брата. Поки ми росли, Ройал обідав у нас щосуботи, нещадно дражнив мене і вдавав, що я дратую його. Коли я стала досить дорослою, він запросив мене на перше в моєму житті побачення. Супроводжував на випускний бал. Подарував мені мій перший поцілунок... серед іншого. З ним я випробувала смак першого, всепоглинаючого і дивовижного кохання з безсонними ночами. Попереду у нас було ціле життя. Для мене не існувало інших парубків, крім нього. Але він раптом зник. Мій брат і сестри так і не пробачили його, а батьки заборонили вимовляти його ім'я в нашому домі. Останні сім років я провела, марно намагаючись забути своє перше кохання, але коли стало здаватися, що я можу рухатися далі, вгадайте, хто повернувся в місто?