Кожен з нас, напевно, хотів би після смерті потрапити до раю — місце, де все здійсненне і все доступне. Де життя вічне і безхмарне. І, мабуть, колись, через тисячоліття людина знайде спосіб здійснити цю ідею — продовжити своє існування, життя свого інтелекту в іншій, хоч би віртуальній формі. Але ось питання — наскільки ідея раю сумісна з природою людини, чи не суперечить вона нашій біологічній суті? Автор переконливо просить читачів, які сумніваються у стійкості своїх релігійних поглядів, НЕ читати цю повість. Йому зовсім не хотілося вступати в дискусії з ортодоксально віруючими людьми. Книгу треба сприймати як художній твір, а не антирелігійний памфлет. Першою була пригодницька повість для юнацтва «Скелети острова мух».