Ніколи такого не було, і ось — знову.

Ішов я собі спокійно парком. Ну, як ішов — утік. А тут подвиг у кущах лежить. Ну я з дурниці і вирішив подивитися. Ну що сказати, подивився. На чотири роки у виправній вірт-капсулі наглянув.

А я ні в чому не винен. До успіху йшов! Не пощастило, не фартануло.

І ось тепер я лечу в нескінченному ніщо. У "кришталевій труні", як принцеса диснеївська. Але оточують мене аж ніяк не добрі гноми та феї… Хто я тепер? Я, щоб його, колоніст мимоволі…

Примітки автора:Глави щодня, о 00 по МСК (але це не точно). Не забудь підписатися, додати до бібліотеки та купити собі морооженку!

П.С. Кожен лайк наближає героя до Сооолнишка

Скачування відкрито для передплатників