…"Пам'ятай годину смертну і на віки не згрішиш", – волає до нас свята наша мати Церква. "На віки не згрішиш!" Чи чуєш, що вона каже? Забули ми про це для всіх неминучий час: і в що ж гріхами своїми звернули ми тепер весь навколишній світ? Забули думати про смерть; але вона не забула про нас і з силою жахливою все більше і лютішою, з кожним днем, час від часу все безжальніше вириває вона з лав живих свої намічені жертви: війна, голод, хвороби, землетруси, страшні і раптові повені; громадські та сімейні розбрат, що доходять до кровопролиття, в яких сини піднімають руку на батьків і матерів, брат на брата, чоловіки на дружин, дружини на чоловіків; міжусобна лайка, в якій громадські покидьки і захоплена богоборним вченням збожеволіла молодь наша в засліпленні повстає на владу і на всіх, хто живе за заповідями Божими, а не за стихіями світу…