Наш постійний читач звик до того, що все гаразд у герцогстві Касарія, всі проблеми врешті-решт вирішуються, всі битви виграються, всі вороги переможені, всі підступи зруйновані, підступні плани розгадані — і довкола розлито світло і насолода. А тепер подумайте самі, чи це може тривати нескінченно? Зрозуміло, ні.

Отже! Ви думали, чи немає рівних Такангору? Є, та ще й як! Вам казали, що Касарія здолає будь-якого ворога? А ось і ні! Її заманили у пастку. Ви сподівалися, що герцог Касарійський перейде через Тудасюдамний місток, щоб зустріти свою кохану Касю, але що, якщо Кася і буде його найлютішим ворогом? Ви знаєте, що немає у світі сили, здатної протистояти мадам Мунемеї Топотан? Де вона, Мунемея? Що сталося з нею? Яка жахлива таємниця пов'язана із її зникненням? Сподіваєтеся, Зелг зможе впоратися зі своїм Сплячим і залишитися самим собою? А хто йому дасть? Думаєте, генерал Галармон виграє наступну військову кампанію — увага, на війну на чолі армії їде Юлейн, невже ви вважаєте, що обійдеться без проблем? Ви звикли вірити, що Думгар створений для захисту касарійських герцогів? Хто сказав вам цю нісенітницю? Ви переконані, що орден Лицарів Тотіса служить добру та світлу? Так, слугує. Але це не заважає їм дворкувати уландішним способом всіх, хто не встиг сховатися. Що роблять у замку Вовки Канорри? Ну, вже точно не те, що ви подумали. Ми так і не зрозуміли, чому люди люблять будь-яку казку перетворити на жах, але охоче йдемо назустріч. Зустрічайте: звіропуси, косматоси, гризульчики, гухурунди, спадкова провісниця Балахульда, замахи, викрадення, напади, какофонічний екстаз і спеціально запрошена зірка — гном-таксидерміст Моріс — у книзі «Всі Вовки Канорри».