Повісті, що увійшли до книги — про справжній минулий час останніх років існування Радянського Союзу, здавалося б, недавнє, але далеке у світлі подій, що пронеслися конгломератом країн, що жили поруч і єдиним життям; погляд зсередини на службу в армії того часу, на саме життя — з усіма подробицями, про які може написати тільки очевидець, який має талант тонкого спостерігача, чудове почуття гумору і чудову пам'ять. Це свідчення неупередженого одночасника, передані в живій формі, написані непідробним авторським стилем з вдумливими та веселими відступами, поясненнями та поясненнями автора. Тому захоплююче і пізнавальне читання доступне як сучаснику описаних дій, а й людям будь-яких поколінь, яким цікава жива історія нашої країни та впізнавання суті, душі та характеру російської людини, несподівано потрапив у жорсткі й жорстокі умови підготовки до військових дій і справжньої війни; людей «радянської» формації та способу життя, представників безлічі національностей у широкій низці зустрічей, спілкування, явних та глибинних відносин між людьми, волею доль потрапили в обставини суворої, непередбачуваної дійсності. Кінець вісімдесятих років минулого століття. Ніхто ще не припускає, що союз Радянських республік може розпастись, що війна в Афганістані колись закінчиться. Олег, молодий курсант з Клайпедської мореплавця, не міг і уявити, що виявиться спочатку в Середній Азії, а потім в Афганістані зі зброєю в руках. «…Потік ніс усіх до єдиного на той час ненаситного жерла, до «чорної дірки» того часу, до початку «гарячих точок», до наших південних рубежів Батьківщини». Різні люди, різні характери, різні національності, різні долі на одній сухій землі під ногами. Не всі повернулися додому, для всіх для них війна стала буденністю, але гниль чи порядність проявляються, залишаються з людиною на всіх етапах життєвого шляху.