Це притча про гарний та незвичайний світ. Він гине і тому страшний і так несхожий на наш, хоча постій — все ж таки невловимо близький, адже минуло всього півстоліття з часу, коли заповзятливе і діяльне людство вирішило піти іншим шляхом. Це розповідь про сміливих, високих і сильних людей ... Ні-ні, вони не рятують той світ (а як хотілося б вірити!), адже його вже не врятувати, вони лише намагаються боротися, утримати жар руками, обпалюючи долоні та душі. Можливо, вони вже програли, і величезні жертви марні… Але ж хтось повинен мати свою ненависть до НИМ, ну хоча б своїм болем і страхом, адже її більше нема чим харчувати!..