– Це знову ви.– А чому ви берете слухавку, коли я дзвоню? Тимур зрозумів, що знову ляпає. І це замість того, щоб сказати щось, що допомогло б йому в його розшуковій діяльності. Але йому здалося - напевно, просто здалося! - Що в її голосі майнула радість. Або задоволення. Словом, ніби вона рада, що Тимур таки зателефонував. — Мені було цікаво, подзвоніть ви ще раз чи ні. — Я виправдав ваші очікування? — Цілком.

Він — головний редактор найпопулярнішого чоловічого журналу. Тимур Ліханцев має все, що тільки можна побажати – чудова кар'єра, цікава зовнішність, гострий інтелект і чіпкий характер професійного журналіста. А ще має те, що він вважає за необхідне зробити. Йдеться про найважливішу справу у його житті. І все це раптово перекидається через одну випадкову телефонну розмову. Чи випадкового?