Космос безмежний… Обиватель, дуже далекий від астрономії, а тим більше від астронавігації, просто не в змозі уявити, що це таке на практиці — тисячі світлових років з погляду їхнього подолання. Для нього подібне — чиста вода абстракція, нічого більше. Незбагненні, поза межею земного і звичного відстані, заповнені практично порожнечею. Але ось парадокс: навіть за ці колосальні обсяги ті небагато рас і цивілізацій, що взялися їх підкорювати і освоювати, вели між собою справжню гризню, немов бродячі пси через випадково кинуту кістку. Адже та ж аксіома говорить: можна десятки років борознити ці безодні, долаючи їх хтось провідною біолоцією, хтось джамп-стрибками, а хтось використовуючи і векторні проколи, але так жодного разу нікого і не зустріти на своєму шляху. З однієї простої і банальної причини — місця у Всесвіті вистачить усім і надовго. І ще залишиться онукам та правнукам.