Існує такий історичний анекдот. Якось лютим ревнителям «істинно російської» мови, що наполягають на тому, що запозичені слова нам, слов'янам, зовсім ні до чого, запропонували озвучити на тій самій «істинно російській» фразу «Франт іде бульваром з театру в цирк». І знаєте, що в них вийшло? «Потвора гряде по гульбищу з ганьби на ристалище». Як бачите, експеримент не вдався. Чому цього не сталося, ви дізнаєтесь, прочитавши чудову книгу Найджела П. Брауна «Дивності нашої мови. Не варто лякатися того, що це переклад з англійської, тому що англійці запозичили у древніх греків і римлян зовсім те ж, що і ми з вами. А значить, більшість із них так само, як і ми, не здогадуються, що такі звичні слова, як колона, алфавіт, поліклініка, діагноз, карниз, секс, гороскоп, студент, фасон, мелодрама, оракул, клімат, парапет, космос , ексцентрика, артефакт, валюта, історія, фоліант, бактерія та багато інших, придумані не нами і навіть не ними. тому, що ми говоримо, читаємо та пишемо, мають давні греки і не менш давні римляни.