«…Варто було відчинити хвіртку, опинитися у дворі, трапилася інша чортівня. <…> Наче вибухнуло щось прямо в неї перед будинком. Обрушилася рушниця, повалився паркан, блиснуло червоним у повітрі. А потім тиша, так крихка, що і дихати страшно. Вона не наважувалася йти далі. Лягла, причаїлася під горобиною, біля сараю. Недарма все це, недарма. На мить здалося, тінь майнула на подвір'ї, зникла. Розчинилася. А потім з'явилися гості. Двоє. Ні, троє».