У Всесвіті Владислава Крапівіна, де живуть, трудяться і борються, люблять і ненавидять, гинуть і здійснюють подвиги герої його творів, диво та фантастика діють на рівних правах. Космічні суперкрейсери дальньої розвідки сусідять тут з хлопчиками, що літають над світом, як вітерці, відьми уживаються з роботами, а школярі обирають собі в друзі дуже розумного роботенка-хлопчика. в них - це неосяжний кристал, число граней у якого нескінченно, і на кожній грані свій світ, схожий на сусідній і несхожий. На одній грані це Земля, на якій живемо ми з вами. На сусідній грані — планета, що практично від нашої не відрізняється, тільки все тут вивернуто навиворіт. Тому що ті, хто наказують, — тварюки незрозумілої природи, що не мають навіть власної оболонки, а вселяються в манекени і статуї, — підкорили її собі заради якоїсь шаленої мети. планету, з'являються ті, хто велять. І дехто з людей — не проти: так спокійніше і простіше…» — говорить у романі «Голубник на жовтій галявині» один із його героїв. І, схоже, ця проста істина ще довго не втратить сенсу ні в світі-близнюку з роману, ні в нашому світі. Цикл про Великий Кристал у творчості Владислава Крапівіна займає особливе місце. Твори, що увійшли до циклу, написані у різний час, але пов'язані єдиною думкою, — це не просто проза, це філософія подвигу. Це філософія життя, такою, якою вона повинна бути. Фантастичній, і ніяк інакше. Зміст: У ніч великого припливу (повість) Голубник на жовтій галявині (роман) Помаранчевий портрет з цятками (повість) Тупіт шахових коней (роман)