— Як сумно, що наші шляхи ведуть у різні боки, — сказав тхір подрузі. — Як сумно, — відповіла вона, — що нам не судилося пройти свій шлях удвох. Істини й пішли кожен своєю дорогою: тхір — в один бік, а тхора — в другий. По той бік гори, по той бік моря друзі зустрілися знову і далі пішли одним шляхом. І якщо ми прислухаємося до її тихого голосу, то матимемо нагороду своє найбільше щастя.