Чомусь багато хто вважає, що у моїх колег по цеху чорне серце. Вони, мовляв, не здатні співпереживати чужому горю та й самі скупі на емоції. Професійна деформація особистості, як у хірургів чи катів. Безглузді тварюки, холодні, мов риби. із тонкою душевною організацією. Вони аж ніяк не самітники, як заведено думати, і легко йдуть на контакт, варто зачепити потрібні струни всередині. І, будьте впевнені, ваше горе, ваш біль, ваші сльози обов'язково викличуть їх по-дитячому щирий емоційний відгук. А все тому, що вони люблять життя і знають йому ціну. Мене звуть – Колекціонер, я – мисливець за головами, і це – моя історія.