Люди, які прожили все своє життя за соціалізму, схожі на квіти, що ростуть у теплиці – за ними особливий догляд. Дика, степова квітка бере на себе всі негаразди природи. Зумів вистояти – ти на коні. Це закон ринкового заходу. Чи не тому у нас ринкові відносини «пробуксовують»?! Партійні та комсомольські працівники, службисти з правоохоронної системи, що стояли ближче до державної годівниці, відразу стали мільйонерами та олігархами. Закохані в свою професію вчителі, вчені, лікарі та інші залишилися біля розбитого корита. У цій книжці я намагаюся осмислити свою дорогу, якою довелося пройти в цьому житті... Містить нецензурну лайку.