«Це найсумніша історія, з усіх, які я чув» — з цієї цитати починає розповідь про своє повне негаразд життя Фірмін, послідуш мами Фло, що розродилася тринадцятьма щурами в підвалі книгарні на убогій околиці Бостона 60-х. У сімейному будинку, збудованому з уривків сторінок «Поминок по Фіннегану», Фірмін, спробувавши книгу на зуб, чарівним чином знаходить здатність читати. Занедбаний невдовзі на свавілля долі матусью, що п'є, і жвавими братиками і сестрицями, він марно намагається прижитися в світі людей і незабаром розуміє, що його єдиний притулок — світ книг.