Христина Рой народилася в сім'ї євангелічного пастора в Старій Турі. У своєму рідному місті в 1897 році вона спільно зі своєю сестрою Марією заснувала суспільство терпимості «Блакитний хрест» та диаконічний центр, метою яких було моральне перетворення суспільства, допомога тим, хто перебуває в алкогольній залежності, підняття морального рівня населення. Пізніше вона заснувала притулок для безпритульних дітей та сиріт. 1911 року заснувала невелику амбулаторну лікарню, 1926 року — сирітський будинок, а 1933 року — будинок для літніх людей. Свою письменницьку діяльність розпочала з невеликих оповідань. Потім писала новели, романи та інші великі твори. Багато її оповідань видавалися у словацьких журналах. Христина написала понад 80 творів, частину з яких досі не видано. Також Христина писала тексти християнських пісень, дев'яносто п'ять із яких було видано у збірці «Сіонські пісні». Деякі з них згодом були перекладені російською мовою та увійшли до збірки «Пісня Відродження». Це історія про дівчину, яку батьки відправили у вигнання за дивну, незрозумілу для них віру. Разом з героїнею книги читач навчається радіти у важких обставинах та протистояти зневірі, у всьому довіряючи Богу. Її досвід може підбадьорити багатьох християн.