Одного далеко не прекрасного дня Грейс виявляє себе в білій кімнаті з ліжком та столом, на якому лежать папір та олівці. Вона не уявляє, як там виявилася. Вона знає тільки те, що одного вечора збиралася накласти на себе руки, але зустріла Ітана - приголомшливо красивого, практично ідеального незнайомця. І ось вона тут. Вона не може вибратися з цього місця, а Ітан виявився її тюремником. Єдине, що вона може – згадувати. Згадувати, що з нею сталося і чому це сталося. Згадувати та записувати розповідь про своє заплутане життя.