— Ну ось, міс О'Рейлі, ваша спадщина, — перебільшено бадьорим тоном промовив містер Коннеллі, з побоюванням дивлячись на розвалюшку за десяток метрів від нас. - Приймаєте? А варіанти? Які в мене є варіанти, дозвольте поцікавитися? Вибору не залишили, на жаль! - Так, приймаю, - з подихом відповіла я і повернулася до літнього нотаріуса: - Де потрібно підписати.