Примара.Вже протягом місяця я замкнена в тілі Лілі «Еллі» Тернер. Мова про фешн-кризу епічних масштабів. Але найбільше мене турбує те, що іноді я бачу, як Вілл дивиться на мене так, ніби думає, що я Лілі ... або він хоче, щоб я опинилася на її місці. Без своєї колишньої привабливої зовнішності, я не знаю, хто я, чи достатня я хороша в цьому тілі. Мені треба вибратися з цього дурдому. Зараз же. Вілл і я шукаємо рішення, яке дозволить розділити мене та Лілі, не вбивши її. Але нічого не виходить. І коли здається, що ситуація вже просто не може стати ще гіршою, ми стикаємося з Місті, моєю колишньою найкращою подругою та екстраординарною викрадачкою бойфрендів, яка стверджує, що її переслідую… я. Серйозно? Я сповнена рішучості вивести на чисту воду того, хто прикидається духом Алони Деа (поки я сама вдаю кимось іншим), і потім вибратися з цього тіла. Або померти, намагаючись ... Гот. Я визнаю це. Дійсно дивно дивитись на Алону, але бачити Лілі. Я знаю різницю між ними всупереч тому, що каже Алона. І Алона не просто симпатичний личко, хоча вона навряд чи повірить моїм словам. Нашим єдиним виходом із заплутаної ситуації може стати сторінка, вирвана з розділу «Екстрасенси» телефонного довідника, яку я знайшов у речах свого батька. Перш ніж я встигаю провести більш детальне розслідування, Алона вже женеться за привидом, який швидше за все лише плід уяви Місті. щось не так із дівчиною, раніше відомою як Лілі «Еллі» Тернер…