Зображення середньовічних майстрів багато хто досі сприймає як твори художників — у звичному для нас сенсі слова. Тим часом Середньовіччю не відомі поняття «творчість», «вірність природі» чи «спостереження», властиві Ренесансу та Новому часу. Мистецтвознавець Ганна Пожидаєва прагне виявити логіку роботи західноєвропейських майстрів XI–XIII століть, насамперед мініатюристів. Якою була міра їхньої свободи? За якими критеріями вибирали зразки для власних іконографічних схем? Як відтворювали роботи попередників і що мали на увазі під копією? Задаючись такими питаннями, автор зосереджує увагу на західноєвропейській іконографії Днів Творіння, в якій змішалися кілька різних образотворчих традицій раннього християнства. Аналіз численних мініатюр дозволяє досліднику розвинути концепцію «змішаного пазла» — іконографічного комплексу, складеного кількома поколіннями середньовічних майстрів.