Коли батьки контролюють кожен твій крок, читають твої щоденники та листи, життя з ними здається нестерпним. Якось Віра просто вийшла з дому і вирішила більше туди не повертатися. Їй довелося ночувати і в інститутському гуртожитку, і в квартирі у бабусі, яка просить милостиню. Вона познайомилася з безліччю різних людей і поступово зрозуміла, що проблеми треба вирішувати, а не намагатися від них піти, і що її відхід їхнього будинку — теж лише один із способів уникнути проблем.