Трагедія тих, кого прийнято іменувати «власівцями», тобто учасників руху, на основі якого виникла Російська Визвольна Армія (РОА), воістину велика. У всякому разі, вона має бути осмислена з усією можливою неупередженістю та об'єктивністю. Поза таким осмисленням історична наука – перетворюється на політичну публіцистику. Нам здається, що для кращого розуміння того, що відбувалося в Росії – і з Росією, в переломні роки минулого століття, слід уникати «чорно-білого» тлумачення історичних подій. Ці події за своєю природою були настільки складні, внутрішньо суперечливі і багатошарові, що спроба охарактеризувати їх якимось одним словом-поняттям, заздалегідь приречена на провал. Зокрема, найменування діянь ген. А.А. Власова - зрадою, є, на наш погляд, легковажне спрощення тодішніх подій.