Ольга, як у старому анекдоті, не вчасно повернулася з роботи і застала у своїй спальні картину маслом: чоловік Віктор сором'язливо ховався за фіранкою, а його товста і негарна коханка Валя виглядала з-під ковдри. Це потім Ольга дізналася: її звуть Валентина, тоді ж у бік щасливих коханців полетіло все, що виявилося в неї під рукою, тапочки, подушка і навіть світильник. Спустивши благовірного та його пасію зі сходів, Ольга мріяла ніколи у житті не бачити ні невірного чоловіка, ні тим паче розлучницю. Вона навіть не підозрювала: вже за кілька днів їй звинувачують спочатку за жорстоке побиття Віктора, а потім… за вбивство Валентини. Причому ні того, ні іншого Ольга не робила…