Що б не траплялося з нею та її друзями, Наталя вірить у дива, у людей, і просто в те, що життя дане для щастя. Святослав не вірить у що з цього. Більше того, щоразу, все своє життя він стикався тільки з гіршим, що може піднести життя. Чи зможе Наташа пробитися крізь цинізм, який став його кредо? Або ж визнає поразку, втративши разом із серцем віру і в диво, і в кохання….