«— Я мушу поскаржитися, — з посмішкою промовив сер Генрі Кліттерінг. Він оглянув присутніх. Полковник Бантрі насупився, як солдат, що провинився на параді. Його дружина крадькома розглядала каталог кольорових цибулин, доставлений із останньою поштою. Лікар Ллойд з неприхованим захопленням дивився на молоду, гарну актрису Джейн Хелльєр. А та зосереджено розглядала свої вкриті рожевим лаком нігті. Тільки міс Марпл, яка сиділа прямо і поважно, уважно слухала Кліттерінга…»