У місто, хистке, як міраж, під холодне небо, з якого нескінченно сиплеться сніг, збиваючи з пантелику і зі шляху, після короткої відсутності повертається дівчинка Вікі. Але чи це місто? На перший погляд – той самий. Чому ж тоді Вікі здається, що вона божеволіє? Чому вона почувається замкненою в кривому відображенні власного світу, де все обман і підробка, де страшний сон мішається з кошмарною дійсністю? Скоріше б прокинутися! Чи зуміє Вікі вибратися з мороку в реальність і зупинити монстра, який знищує все найдорожче та найулюбленіше, що було і поки що є в її житті?