«Ласкаво просимо до уречевленого минулого віртуального майбутнього! У цій книжці вміщено два есе, написані в 1990-і роки, коли Мережа тільки-но перетворилася на істотний елемент повсякденного життя. Сьогодні для нас, громадян постіндустріального суспільства, настільки природно обмінюватися інформацією з комп'ютерної мережі з людьми у будь-якій точці світу, що ми про це навіть не думаємо. Для двадцятирічних студентів Університету Вестмінстера, де я викладаю, Мережа – щось таке, що завжди було. Це покоління не уявляє, як батьки взагалі примудрялися спілкуватися та працювати, робити покупки та займатися політикою без комп'ютерів, ноутбуків, планшетів та смартфонів».