Плачуть дівчата. Воїни ж сльози не ллють. Саме так все життя вчили Расміру – дочка вождя, яка мала зайняти його місце. Посада не стільки почесна, скільки небезпечна, адже село з усіх боків оточене смертоносною гущавиною Лігоспім'я. Проте все йде не за планом. Віддана всіма і вигнана, Расміра має ні багато ні мало – вразити злісне божество, щоб повернути собі зганьблену честь.

А також перед нею стоїть ще більш нездійсненне завдання – навчитися бути сильним. І стати воїнкою Лігоспім'я.