Ось справді: не рій іншому яму — сам у неї не потрапиш! Вирішив Ромка налякати сестру та друга, переодягнувшись привидом, кинув випадковий погляд у нічну темряву за вікном — та й завмер ні живий, ні мертвий від страху! У примарному місячному світлі безмовна засніжена статуя... оживає! Рухається!! Пританцьовує! А вранці наслання розсіюється, і Ромка на якийсь час забуває про нього — його захоплює нове розслідування, складне і небезпечне. І хто б міг подумати, що його нитки приведуть до тієї самої таємничої статуї, яка насправді...

Сьома повість циклу проРомку та Льошку.Ілюстрація на обкладинці та внутрішні ілюстраціїД. Лемко.