Схоже, що всі присутні прийшли до тями одночасно, і тепер хтось сідав, хтось вставав, оглядаючись на всі боки і висловлюючи в різній формі подив з приводу того, що відбувається. Ця різноголосиця зливалася в наростаючий гул, що не містив у собі жодної інформації, крім нерозділених запитань і подиву. Ти як тут виявився? — Так як і все, розплющив очі — дивлюся — лежу… — Ні, це зрозуміло, — перебив мене випадковий співрозмовник, — А до того? ж з'явився. Варто мені на секунду замислитись, як перед очима спливла картинка: колона БМП йде по ущелині, я сиджу на броні, а потім… — Вибух! — промовив я,— Сапери, мабуть, фугас переглянули…— Ага! — розуміюче кивнув співрозмовник і відповів на моє невимовне запитання,— А нас «Градом» накрило!..