Сирі вулиці, сірі хмари, зруйновані будівлі, це все, що залишилося від колись великого міста. Ми живемо тут десятиліттями як можемо. Виживання стало основою буття. Якось наш світ змінився. Ворожі війська вторглися наші землі, розорили їх, спалюючи міста вщент. Мені доводилося багато бачити і чути, багато відчувати. Але, як ми всі знаємо, біда не приходить одна, але завершується приємним, теплим світлом. На своїй шкурі я відчув прокляття. На своїй шкурі відчув біль, а я ж був, лише людиною. Шановні читачі, ця робота є першою роботою в моєму житті. Чекаю на розумну критику, але не будьте дуже суворими. Я намагався для вас.