Це розповіді про дітей, які жили в роки війни та в перші повоєнні роки, засновані на спогадах маленької дівчинки від 3 до 7 років. У них немає жодної вигадки. Це тільки те, що вона сама бачила та випробувала. Це про те, як мерзенні тварюки раптом вривалися в життя людей з усією своєю неусвідомленою жорстокістю. Це про дитину, яка виявилася покинутою напризволяще долі в зимову холоднечу в незнайомому місті. Це про маленького хлопчика, який повільно вмирає з голоду. Це про підлітка, який виявився нікому не потрібним. Це про дівчинку, яка довго мріяла про ляльку. І коли, нарешті, вона в неї з'явилася, тримала її в своїх руках лише півгодини. Це про німців, яких евакуювали з Калінінградської області. Вони виявилися дивним чином пов'язаними з долею цієї самої дівчинки, яка, будучи тепер жінкою похилого віку, ділиться своїми враженнями про ті далекі часи.