У новому захоплюючому романі Девіда Ігнатіуса шпигуни не намагаються викрасти інформацію… вони змінюють її, постійно й непомітно. Ґрем Вебер був директором ЦРУ менше тижня, коли швейцарський хлопець у брудній Т- Сорочка заходить в американське консульство в Гамбурзі і каже, що агентство було зламано, і він має список імен агентів, щоб підтвердити це. Це момент, якого найбільше боїться директор ЦРУ. Вебер звертається до харизматичного (і нестабільного) молодого чоловіка на ім’я Джеймс Морріс, який керує Центром інтернет-операцій. Він штатний гік ЦРУ. Вебер запускає Морріса в полювання за кротами, що не схоже ні на що в шпигунській літературі — таке, яке занурює читача в хакерське підпілля Європи та Америки й потрапляє в ландшафт параної та зради. Подібно до нового світу кібершпигунства, з якого він створений, «Режисер» — це лабіринт обману та подвійних дій, про світ, де все розписано нулями й одиницями, і нічому не можна довіряти. ЦРУ із запізненням виявило, що це не холодна війна вашого батька, і Веберу доводиться грати в наздоганялки проти часу та невідомого ворога в грі, яку він ще не розуміє.