Мова науки, як мова музики чи архітектури, – особлива знакова система, наділена філософським змістом. Не кожен здатний зрозуміти музичну гармонію, не кожен розгляне античну витонченість та символічність простої формули. Тим часом Платон вважав, що той, хто здатний оцінити вічну і досконалу красу математичних наук, «виникає бажання її відтворити – не біологічно, а інтелектуально, «вирішитися від тягаря» прекрасними ідеями і теоріями». І натхненні нею вчені стали героїв цієї книги. Чого варті лише «фрактали Мандельброта з їхніми вишуканими візерунками», абстрактна алгебра Еммі Нетер або Гєделєва всесвіт без часу.