Ця книга – про війну Грузії, що ледь набула державної самостійності, проти південних осетин. Автор розповідає про те, що бачив на власні очі і що бачили очевидці – друзі та помічники, однодумці та противники, – ті, кого він знав до написання першого рядка і з ким познайомився в процесі роботи над книгою. Серед них є люди військові і ті, хто ніколи не носив погонів, є журналісти та домогосподарки, політики та історики, письменники та технарі, музиканти та економісти, колишні співробітники спецслужб і диктори радіо – всіх не перерахувати. 2006 року, коли й була написана ця повість.